Комп’ютерні ігри: за та проти

«Все є отрута і все є ліки. Тільки доза робить ліки отрутою, а отруту — ліками», Парацельс.

Мобільні та комп’ютерні ігри — такий саме простір для творчості, розваги, навчання та взаємодії, як книги, фільми, музика та спорт.

Швидше за все, попередня фраза спричинила у вас внутрішній опір. Нумо розбиратися.

Батькам складно усвідомити, що комп’ютерна гра вже давно переросла формат «забавки» та стала самостійним віртуальним добутком із внутрішніми історіями, героями, графікою, музикою.

Взаємодія із будь-яким середовищем потребує усвідомленості та внутрішньої дисципліни. Ми розуміємо, що ці якості здобуваються вже в дорослому віці.

Що маємо: комп’ютерні ігри — це нове середовище для розвитку. Взаємодія із ними потребує правил, інструкцій та участі дорослих. Втім, так само як читання книжок, перегляд фільмів та заняття спортом.

Загальні правила ігрової безпеки

Хто встановлює ці правила? Якими вони мають бути? Наскільки суворо їх потрібно дотримуватися?

Ніхто не в змозі відповісти на ці питання крім батьків. Лише батьки, можливо, у тандемі з фахівцями вікової психології, можуть визначити часовий поріг, формат, час доби та жанр ігри.

Для когось буде нормальним грати годину на день, а хтось через 20 хвилин подаватиме сигнали емоційного перезбудження.

Якщо говорити загалом, то ось основи, від яких можна відштовхнутися:

• Правила мають розповсюджуватися не лише на дітей, а й на дорослих. Якщо батьки нескінченно грають або «сидять у телефонах», важко очікувати дотримання часового таймінгу від дитини.
• Комп’ютерні ігри бажано обирати разом із дитиною, спираючись на її потреби та ваші вимоги.
  
• Починати грати можна з 3–4 років, але це індивідуально. Деякі психологи стверджують, що у відеоігри не можна грати до п’яти років. Зрозуміло, що сьогодні це навряд чи реально.
  
• Тривалість гри — це такий саме індивідуальний параметр. Є умовна формула: вік дитини помножити на три. Наприклад, 7 * 3 = 21 хвилина на добу.
  
• Краще грати вранці чи по обіді. Вечір краще присвятити підготуванню до сну.
  
• Слідкуйте за позою дитини. Рівна спина, зручний стіл та стілець.
  
• Рівень освітлення, провітрювання, зміна діяльності, фізичні вправи — це все належить до загальної гігієни праці за комп’ютером.
  

А ще будь-які правила мають бути гнучкими. Іноді можна давати дитині можливість дещо розслабитися та жити не за таймером. Наприклад, якщо до нього прийшли друзі й хочеться пограти трішки довше.

З правилами розібралися. Нумо з’ясуємо, яку комп’ютерну гру запропонувати дитині.

Жанри комп’ютерних ігор

Комп’ютерні ігри це явище, що вивчають психологи, культурологи, філософи. Вікіпедія посилається на десятки досліджень, кожне має свою типологію ігор. Загалом їх понад сотні! Щоби не заплутатися, зупинімось на класичному переліку жанрів та на скілах, що вони розвивають.

Action — сприяють розвитку моторики й окоміру. Це, наприклад, стрілялки, бойові арени, випробування на реакцію.

Симулятор — підійдуть для відпрацювання якихось дій, бо є майже реальною їх імітацією. Наприклад, можна навчитися керувати літаком або навіть космічним апаратом.

Пригода — так звані «бродилки». Розвивають візуальну увагу до деталей, зосередженість і вміння вибудовувати логічні ланцюжки. Це допомагає бистро розв’язувати задачі, не лише у віртуальному, а й у реальному світі.

Стратегія — економічні, військові, глобальні (створення держав) ігри. Допомагають розвивати стратегічне мислення, що проявляється в умінні прораховувати різні ситуації наперед.

Головоломка — ті ж кросворди, п’ятнашки та інше. Вчать передбачати події, сприяють розвитку творчості, уваги й зорової пам’яті, покращують реакцію, прокачують вміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях.

Рольова гра — у цьому жанрі ви почуєте назву RPG. Тут гравці вчаться керувати одним або декількома героями, пробують свої сили в ролі лідерів, вибудовують стратегію розвитку своїх персонажів, їх розвитку.

Змішані жанри.

Оксана Третьякова, тьюторка IT-Univer
Нехай гри бувають різні, найголовніше, усі вони допомагають розвинути логіку, вміння мислити стратегічно, творчість, цілеспрямованість. А ще, дитина, зазнавши фатальної помилки онлайн, робить висновки і для реального життя.

Комп’ютерні ігри — величезна індустрія. Щоби розібратися у всіх підвидах, жанрах і типах, потрібно витратити не один місяць студіювання інформації. Але нам це не потрібно. Нам потрібно разом із дитиною обрати гру, яка закриє його потреби та ваші вимоги.

Як обирати комп’ютерну гру

• Граючи, людина здатна зрушити гори і стати володарем всесвітів.
• Гра — це пригода, де гравець відчуває себе значущим і цінним.
  
• Грати цікавіше й легше, ніж проживати реальність.
  
• Комп’ютерна гра дає ще один шанс, можливість щось виправити.
  
• У грі є правила, а в житті все заплутано.
  

Розуміючи лише це, простіше знайти ту потребу або бажання, яке дитина хоче реалізувати в обраній комп’ютерній грі. Для цього потрібно зануритися у світ дитини, подивитися на гру дитячими очима, без осуду і знецінення, ставити питання і пропонувати рішення.

Іншими словами, залучитися на 100 %. Це складно і вимагає часу. І в цьому моменті потрібно вирішити: або ми занурюємося в ігровий світ дитини, або ми забороняємо, обмежуємо і відбираємо.

Наприклад, ви відчуваєте, що дитина шукає всередині гри визнання її особистості. Запропонуйте гру, у якій потрібно збирати онлайн-команди, скажімо, у жанрі стратегії. Якщо дитина йде у віртуальний світ за фантазіями, подивіться в сторону рольових ігор. Є інтерес до того, як працює техніка — зверніть увагу на симулятори.

Це умовний розподіл, але він дає відповіді, як із цим працювати, які питання ставити. Почніть, мабуть, з головного: «Чому ти граєш у цю гру? Що тобі в ній подобається? Можна, я з тобою?»

Наталя Процай, директорка IT-Univer
Дитині можна поставити запитання: чому саме ця гра? Якщо діалог здійснений, ви багато чого дізнаєтеся про своє дитя та його потреби, які він або вона намагається реалізувати в грі. І, якщо пощастить, відшукати інший спосіб закриття цих потреб. Але тут батькам треба вибудовувати комунікацію та прищеплювати цю навичку дитині.Нещодавно я запитала в однієї з учениць IT-Univer, чому вона грає саме в цю гру, гру з котиками. Дівчинка відповіла, що їй подобаються симулятори й котики, а ще дракони) І В майбутньому вона мріє створити таку ж гру-симулятор, але вже для драконів.

Але перед цим є сенс розібратися, чи корисні комп’ютерні ігри.

Яка користь у комп’ютерних іграх

Відразу домовимося, користь комп’ютерних ігор залежить від чотирьох моментів:

1. Дотримання базових правил. Написали про них трохи вище.
2. Готова відповідь на питання «Навіщо дитина грає в цю гру?».
3. Вибір ефективного жанру гри.
4. Дотримання безпеки в інтернеті. Напишемо про це пізніше.

Коли ці пункти закриті, то комп’ютерні ігри стають корисним простором для розвитку. Який конкретно профіт вони приносять:

• Розвиток уяви, особливо, у рольових іграх.
• Соціалізація, наприклад, гра Among Us призначена для багатьох гравців одночасно.
• Командна робота, коли потрібно створювати команди, щоби досягти якоїсь мети.
• Англійська мова. Коли є потреба розібратися в тому, що цікаво, мови вивчаються швидко й легко. Головне, перевести гру в англійський інтерфейс.
• Цілепокладання, яке можна потім перекласти й у реальність.
• Розвиток логіки під час гри в головоломки, квести.
• Знання фізичних явищ. І тут ніщо не зрівняється із грою Minecraft.
• Уміння планувати, необхідне в стратегіях.
  
• Розуміння управлінських принципів в іграх, де потрібно будувати міста і країни.
  
• Знання влаштування автомобілів, літаків і навіть космічних кораблів в іграх-симуляторах.
  
• Стимул до вивчення програмування. Рано чи пізно діти демонструють інтерес: як же це все працює й чи можна написати гру самостійно.
  
• Ігрова індустрія зростає, цікавість дитини може перетворитися у високооплачувану професію.
  

Бачимо, що корисний вплив можна перераховувати нескінченно. Так в освітній системі США вже давно використовують комп’ютерні ігри для якісного вивчення шкільних предметів.

Грег Топпо у своїй книзі «Гра вірить у тебе: як відеогра може зробити наших дітей розумнішими» (The Game Believes in You: How Digital Play Can Make Our Kids Smarter) погоджується:

«Ігри можуть допомогти скорегувати залученість учнів, оживити уроки, а також дають можливість адаптувати їх відповідно до потреб кожного конкретного класу… Крім того, ігри допомагають у розвиткові «м’яких навичок» (soft skills)».

Ще запрошуємо подивитися виступ на TED фахівця з гейміфікації Гейба Ціхерманна «Як гри роблять дітей розумнішими?».

Чим комп’ютерні ігри можуть бути шкідливими

Але не можна замовчувати негативну сторону геймингу. Ми не дарма говоримо про наприкінці статті. Якщо ви дійшли до цього абзацу, то почули головний зміст про те, що комп’ютерні ігри — це середовище розвитку, яке вимагає правил і батьківського залучення. Без останніх двох пунктів комп’ютерна гра може спровокувати залежність, емоційне перевантаження, проблеми зі здоров’ям, занурення в себе й навіть депресії.

Оксана Третьякова, тьюторка IT-Univer
Що стосується можливої ​​комп’ютерної залежності. Є підтверджені дані, що залежність розвивається від бажання сховатися від реальності, так би мовити, перенестися в цікавіший та легкий світ. У цьому випадку гра, у яку грає дитина, може стати відповіддю. Придивіться, чим цікавиться й до чого прагне ваше дитя, спробуйте це компенсувати. Найчастіше дитині не вистачає уваги. Річ не йде про перевірку домашнього завдання, а про спільні прогулянки та розмови.

Зробимо висновки

Комп’ютерні ігри — новий і застрашливий (для батьків, звичайно) світ, де діти вчаться, спілкуються, розвиваються, набувають досвід, взаємодіють із музикою, графікою, сюжетними лініями. А ще комп’ютерні ігри спричиняють ігрову залежність.

Грати не можна заборонити

Вибір, де ставити кому — за кожними батьками. Але якщо підійти до цього усвідомлено, то можна допомогти дитині освоїти захопливий простір, і що найважливіше — використати його для досягнення цілей.